Сфера будівництва завжди торкається інтересів людей різного роду діяльності. Для інвесторів важливим є фактор управління ризиками та відповідності будівельних норм національного законодавства міжнародним стандартам. Для інших суб’єктів у сфері містобудування вагомим є поєднання балансу між державним регулюванням, контролем та юридичною можливістю з найменшими бюрократичними перепонами втілити будівельні проекти в життя. Суб’єкти підприємницької діяльності у будівництві завжди орієнтуються на отримання прибутку від такої діяльності, «заграючись» із застарілими будівельними нормами та діючи по принципу «що не заборонено, то дозволено». За такої моделі поведінки основна частина населення вимушена інколи просто спостерігати за нівельованими уставленими правилами у будівництві, що призводить до суспільного невдоволення, йдеться на artius.com.ua
З 2017 року ситуація у будівельній галузі значно змінилася. Нормами законодавства закладено принцип «підвищеної персональної відповідальності» за свої дії, посилилася відповідальність посадових осіб органів держархбудконтролю за прийняті ними рішення. Це означає, що бізнесовій еліті у будівництві з однієї сторони надали право більш самостійно діяти до прикладу для визначення класу наслідків за встановленими критеріями, отримувати дозвільні документи (у тому числі за допомогою електронних послуг), з іншої сторони – значно посилено відповідальність у сфері містобудування, у тому числі персональну кримінальну відповідальність особливих суб’єктів, що надають послуги та виконують роботи у сфері будівництва, значно підвищено штрафні санкції.
У поточному році, для осіб, що планують зведення індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків не більше двох поверхів та площею до 300 кв.м. (будівництво на підставі будівельного паспорту), зведення господарських будівель та споруд, зокрема, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках, запровадили електронний сервіс – автоматизовано е-послугу, тобто, без участі посадової особи. Така електронна вже послуга доступна на Урядовому порталі kmu.gov.ua у розділі «Електронні послуги», а також – на сайті електронних сервісів ДАБІ e-dabi.gov.ua.
Однак, усі ці положення були б просто неефективними без змін основних вимог у сфері будівництва, містобудування та архітектури, що закладають фундамент для реалізації та провадження ефективного механізму у будівництві – Державних будівельних норм.
Уже з вересня 2018 року запрацюють нові державні будівельні норми.
Так, в інформаційному бюлетені Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №5/2018 було опубліковано у нових редакціях:
- ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» (стосуються планування територій).
- ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади освіти» (стосуються у тому числі шкільних закладів).
- ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» (стосуються вулиць та доріг).
Ці норми запроваджують більше ста важливих та суттєвих змін для комфортного життя людей та особливо – нашої безпеки.
Навіть без спеціальних знань кожен із впевненістю ствердить, що фундаментально важливим кроком для початку будівництва є проектування та планування. Цей етап є надзвичайно важливим та відповідальним, що в свою чергу вимагає точного дотримання вимог та стандартів. Найменша помилка на цьому етапі може спричинити будівельний колапс, а що гірше – втрату життя.
Державними будівельними нормами введено нові терміни, зокрема, такі як: «зелена лінія», що означає обмеження забудови озеленених територій, що мають високу ландшафтно-рекреаційну, наукову, історичну та культурну цінність, для їх збереження.
Термін «блакитна лінія» буде використовуватися для обмеження висоти забудови. При цьому, встановлено граничні параметри забудови земельної ділянки відносно її поверховості та визначено максимальну поверховість житлової забудови залежно від чисельності населення. Крім цього, будівельні норми встановлюють вичерпні граничні показники щільності населення мікрорайону, які неможливо буде збільшити більше аніж на 20 %.
Правила проектування паркування теж зазнали змін – вводиться заборона проектування тимчасових автостоянок на тротуарах та заборона паркування транспортних засобів всередині житлових кварталів. Запроваджено обов’язкове врахування при проектуванні та плануванні огородження перильного типу на під’їздах до зупинок транспорту загального користування. Тепер в проектній документації слід визначати підземні гаражі у центральних та історичних районах міст для громадської та житлової забудови.
Що стосується безпеки людей – введено обов’язкові вимоги до проїзду пожежних машин до будівель, посилено заходи безпеки пішоходів під час перетину проїзної частини тощо. Для комфорту людей передбачили збільшення норм майданчиків відпочинку за рахунок у тому числі господарських територій, запроваджуються організація перехоплюючих велостоянок.
Для проектування та планування територій шкільних та дошкільних закладів освіти встановлюють вимоги щодо обов’язкового створення умов для інклюзивного навчання. (навчання учнів або студентів із особливими потребами). Запроваджується можливість урізноманітнити планувальні рішення навчального простору та організувати додаткові зони, введено вимоги до енергозбереження будівель та їх енергоефективності.
Нові вимоги до проектування, планування територій та забудов це значний прогрес у сфері регулювання містобудівних умов, а підвищення відповідальності проектувальників, архітекторів та самих суб’єктів містобудівної діяльності виступає стримуючим фактором до некомпетентних дій та зловживань.
Звичайно, за таких вимог бюджет проектів будівництва значно збільшиться, що може спричинити у подальшому підвищення цін на нерухомість.
Однак, потенційним інвесторам слід залучати висококваліфікованих суб’єктів архітектурної діяльності, не економити на залучені послуг служб замовника, розробляти стратегічно правильні рішення для окупності будівельних проектів. Адже, об’єкти будівництва будуть мати привабливість для потенційних покупців виключно за комфортних та безпечних умов їх використання.