Представники Міністерства внутрішніх cправ та громадських організацій обговорили етапи реформування системи реєстрації місця проживання. Основним напрямком роботи, на думку робочої групи, має стати орієнтованість на комфортне отримання послуги людиною.
За словами радника міністра внутрішніх справ Олександра Лапіна, наявний дозвільний механізм реєстрації — недосконалий. Він не дозволяє державі точно знати, де саме проживає громадянин.
"Цей принцип не дає людям можливості вчасно оновлювати інформацію про їхнє місце проживання та мати доступ, зокрема, до соціальних та адміністративних послуг", — пояснює він.
"Наразі отримати адміністративну послугу у держави для людини — це стрес. Ми маємо знизити градус невдоволення, переорієнтувати відносини і зробити так, щоб нова система реєстрації була орієнтована на якість та комфорт життя людини. Тому як кінцевий продукт ми розглядаємо саме можливість людини реалізувати свої права за місцем своїх життєвих інтересів", — додає менеджерка проектів Центру інформації про права людини Людмила Янкіна.
Міністерство внутрішніх справ утворило міжвідомчу робочу групу з реформи реєстрації місця проживання. До неї увійшли 45 фахівців з профільних міністерств, відомств, міжнародних та громадських організацій. Однак у МВС кажуть, що перелік учасників може змінюватись та закликають усіх зацікавлених долучатися до реформи.
Протягом 8 місяців в Україні планують провести Всеукраїнське соціологічне дослідження.
"Ми плануємо опитати 8 тисяч респондентів, зайти у регіони України та зрозуміти вже не якісний, а кількісний показник — права скількох людей і які саме права порушуються через чинну систему реєстрації місця проживання", — розповідає Людмила Янкіна.
Після соціологічного дослідження група розроблятиме концепцію законопроекту.
"Це багатогранна реформа. Ми не можемо собі дозволити швидких та популістських рішень. Ми маємо розуміти, що жодна іноземна модель у чистому вигляді для нас не підійде без урахування факторів, які переслідують нашу країну — наше минуле, бойові дії, проблеми внутрішньо переміщених осіб та мешканців непідконтрольних територій. Але ми однозначно маємо враховувати у своїй роботі міжнародні зобов’язання, міжнародні стандарти, в тому числі, з наголосом на дотриманні прав людини", — наголосила Людмила Янкіна.
Наступним етапом реформи стане розробка політико-формуючих документів — Біла та Зелена книги, а також розробка політики щодо того, як має виглядати новий закон та нова система реєстрації місця проживання.
Протягом двох років над реформою працюватимуть сім галузевих підгруп:
- військовий облік, правоохоронна система, правосуддя та міграційний облік внутрішніх мігрантів;
- соціальне забезпечення, ЖКГ та податки;
- реєстрація актів цивільного стану;
- вплив системи реєстрації на державний та місцеві бюджети;
- виборчі права;
- вразливі соціальні групи — переселенці, іноземці, люди без громадянства, біженці, шукачі притулку, національні меншини.
За словами Людмили Янкіної, протягом двох років представники робочої групи пояснюватимуть громадянам та органам виконавчої влади суть реформи.
"Службовцям на місцях, власникам житла та орендарям, дуже різним людям потрібно розуміти, що означає реформа, навіщо вона, як у цьому питанні співпрацювати з державою", — каже вона.
Основний партнер реформи, відповідальний за адвокацію та комунікацію, — Центр інформації про права людини. Головним аналітиком проекту є аналітичний центр "CEDOS". Центр політико-правових реформ займатиметься законодавчою роботою.