Тому, якщо Ви ще цього не знаєте, то дочитавши до кінця даний текст, можливо навіть завітаєте до нашого ЦНАП за такою послугою.
Отже, 26 грудня 1992 року Кабінет Міністрів України видав Декрет №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», відповідно до якого сільські, селищні, міські Ради народних депутатів повинні були забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення:
- особистого підсобного господарства;
- будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
- садівництва;
- дачного і гаражного будівництва.
При цьому Декретом було передбачено виникнення права власності на передані у власність земельні ділянки безпосередньо на підставі рішень про їх приватизацію, з подальшим оформленням та видачею відповідних державних актів (пункт 3 Декрету).
Відповідно до ПОРЯДКУ передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.02.1993 №10, земельні ділянки передавалися безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджували їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян.
Відповідні Ради народних депутатів перевіряли обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймали необхідне рішення.
Право приватної власності громадян на земельні ділянки, які були передані їм для вищезазначених цілей, посвідчувалося відповідною Радою народних депутатів, про що робився запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.
Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) виконували землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів.
Після встановлення меж земельних ділянок, що передавались у приватну власність, громадяни одержували Державний акт на право приватної власності на землю, який видавався та реєструвався відповідною Радою народних депутатів (червоного (рожевого) кольору.
Отже, згідно з Декретом земельні ділянки передавалися у власність без надання дозволу на розробку відповідної документації та затвердження такої документації. Технічна документація із встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) була необхідна для оформлення державного акта.
Відповідно до пунктом 2 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Абзацом 2 пункту 1 розділу Х «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Земельного кодексу України визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації ПРАВА ВЛАСНОСТІ на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнні ділянці кадастрового номера.
Міністерство юстиції України в своїх роз’яснення від 20.02.2020 року зазначило, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набуту відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», може бути проведена на підставі рішення органу місцевого самоврядування про передачу такої земельної ділянки у власність,за умови наявності інформації про таку земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.
Отже, якщо у вас на руках є таке «декретне рішення» і свого часу Ви не оформити державний акт на право приватної власності на землю, то Вам потрібно:
- замовити у землевпорядній організації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- зареєструвати на підставі такої документації у державного кадастрового реєстратора земельну ділянку - присвоїти їй кадастровий номер;
- звернутися з відповідним рішенням та відомостями про кадастровий номер земельної ділянки до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, або державного/ приватного нотаріуса для реєстрації права власності на земельну ділянку.
Тепер Ви обізнані і зрозуміли вже напевно, що рішення міської ради такого змісту Ви можете замовити, скориставшись послугою архівного відділу Сумської міської ради. Для цього Вам необхідно в ідеалі знати реквізити цього рішення (дату прийняття та реєстраційний номер), або ж максимум інформації, що допоможе працівникам архіву знайти відповідний документ (наприклад, адресу ділянки, її розмір чи прізвище та ім’я власника тощо).
Заяву Ви можете самостійно оформити, завантаживши її з нашого офіційного сайту за посиланням - https://cnap.gov.ua/node/1231, додати до неї копію паспорту або оформлену в установленому законодавством порядку довіреність (якщо одержувач діє в інтересах іншої особи) та принести її в ЦНАП м. Суми (вул. Британська, 21, кабінет 107) або надіслати поштою.
Протягом 1-15 робочих днів (в залежності від складності запиту, але не більше 30 днів) Ви отримаєте витяг з рішення про передачу у власність земельної ділянки, на підставі якого маєте можливість зареєструвати право власності на цю земельну ділянку.
Телефон для консультації – 700-575.
Нагадуємо, що ми працюємо без перерви на обід
- з понеділка по четвер – з 8.00 до 17.15;
- п’ятниця – з 8.00 до 16.00
- субота та неділя – вихідні дні.
Під час оголошення повітряної тривоги обслуговування клієнтів у ЦНАП м.Суми призупиняється.